Вам це не сподобається: темні сторони покеру, про які ніхто не говорить

Покер — це гра шалених емоцій, цікавих зустрічей і непередбачуваних викликів. Його світлу сторону постійно вихваляють, заманюючи нових гравців, але рідко говорять про те, що робить цю гру менш привабливою. Проте потрібно знати і про мінуси покеру, адже тільки тоді можна ухвалити свідоме рішення про те, чи варто занурюватися в цей світ.
Лицемірство та фальш
Вічна дилема покериста — пошук балансу між двома необхідностями. З одного боку, потрібно перегравати опонентів і забирати їхні гроші, щоб заробляти на життя. З іншого — створювати імідж покеру як дружньої спільноти, де новачки можуть прийти, виграти гроші, розслабитися і завести нових друзів. Останнє завдання стає складним, коли ти усвідомлюєш, що твоя робота — це фактично “грабунок” інших, але так, щоб не викликати в них сильних негативних емоцій.
Відомий хайролер і криптотрейдер Веньчжі Фей, більш відомий як Wesley з Hustler Casino Live, розповів про це на The Nick Vertucci Show:
“Загалом люди дуже чутливі, але покерна спільнота ще більш фальшива, лицемірна та егоїстична. Покер — це гра з негативним EV, бо навіть якщо ти не граєш руку, ти платиш рейк. Всі гроші, які ти виграєш, — це гроші інших гравців. І кожен намагається максимально використати інших. Це суть покеру.
Вони прикидаються ввічливими, роблять компліменти фішам, кажуть: “О, добре зіграв!” — мені це не подобається. Я хочу, щоб вони знали, що зіграли погано, щоб могли покращитися. Я кажу правду, бо не заробляю покером на життя. А інші професіонали, які грають краще за фішів, але не так добре, як я, просто намагаються отримати вигоду. Вони грають лузово, жартують, поводяться дружньо — лише заради переваги.”
За словами Wesley, негативна сутність гри впливає і на культуру покеру, і на чесність гравців. Адже в моменті більшість думає лише про особисту вигоду, а не про довгострокове майбутнє гри.
Однак не всі намагаються бути фальшиво ввічливими. Деякі, навпаки, відкрито зневажають суперників, намагаючись вивести їх із себе та спровокувати тільт. Але варто лише комусь вилетіти з турніру, як ці самі гравці стають найщирішими, найспівчутливішими людьми.
У підсумку виходить, що довіряти не можна нікому — ти ніколи не знаєш, чи ця людина поводиться так само за межами столу.
Ненадійність і шахрайство
Список відомих випадків шахрайства, боргів або інших проявів ненадійності в покері зайняв би не один том. І справа не в одній чи двох причинах — їх значно більше.
Чому в покері так багато шахрайства
- Деякі гравці плутають толерантність до блефу з толерантністю до брехні в цілому.
- Покер приваблює людей, які мріють розбагатіти будь-якими засобами, часто вибираючи сумнівні методи.
- Деякі розуміють, що слабкі гравці мають викривлене уявлення про довіру. Вони використовують це, щоб позичати гроші, давати порожні обіцянки і просто зникати.
- Відсутність жорсткого правового регулювання. Якщо людину не можна притягнути до відповідальності, вона з легкістю скористається будь-якою можливістю обдурити наївних новачків.
Спільнота може боротися з цим лише одним способом — викривати шахраїв, боржників і ненадійних гравців. Але і це не панацея, бо часто нічого реального зробити з такими гравцями просто неможливо.
Деградація
Як і будь-яке соціально ізольоване середовище, покерна спільнота стикається з проблемами деградації.
Основна проблема в тому, що професійні гравці варяться у власному середовищі. Вони рідко отримують нову інформацію поза грою, що звужує їхні інтереси і обмежує розвиток. У розмовах вони часто стають нудними співрозмовниками, які не прагнуть розвитку за межами карткового столу.
Звичайно, серед покеристів є багато високоосвічених і цікавих людей. Але щоб знайти таких, потрібно добре пошукати серед тих, хто настільки занурений у гру, що більше ні на що не звертає уваги.
Ще одна проблема — лудоманія. Ігромани приходять у покер не за виграшем, а щоб задовольнити свою психологічну залежність. Вони можуть бути емоційно нестабільними, агресивними або навіть небезпечними під час гри. Але допомагати їм у спільноті ніхто не поспішає, адже інші гравці не мають ні повноважень, ні бажання втручатися.
Ці темні сторони покеру неможливо просто взяти і проігнорувати. Вони впливають на гру, незалежно від того, хочемо ми цього чи ні.
Але важливо пам’ятати: покерна спільнота створює себе сама. Це ми вирішуємо, якою вона буде. І якщо докласти зусиль, її можна зробити кращою. Все залежить від нас.
Джерело PokerListings
І що тут скажешь – без темної сторони не обійтись. Дійсно – все в наших руках, і можливість зробити її не такою темною.
Деякі “моменти” характерні не тільки для покеру, але і азартних ігор в цілому. А деякі взагалі можна узагальнювати на повсякденне життя – “ненадійність і шахрайство” знайомі хіба тільки покеристам? Хіба “лицемірство і фальш” можна спостерігати лише в стінах гральних закладів? Ну, а соціальна деградація – це взагалі наше все, он телевізор достатньо включити.
Александр, не публикуй такие статьи. А то, будет как в рассказе О.Генри “Трест, который лопнул”. )
Ну про те що покер це гроші інших то зрозуміло було давно але ж люди самі на це погоджуються і грають
Любая карточная игра – это зло. ♠️🙃
але люди всеодно будуть в нього грати)
весь бізнес -це гроші інших людей
Згоден!
Кто-то уже взял тайм-аут от покера после прочтения статьи? 😀