Скільки шахраїв насправді серед нас?

Майкл Каплан: шахрайства в покері більше, ніж здається

Майкл Каплан нещодавно виступив на конференції World Game Protection Conference у Лас-Вегасі — і звернув увагу на тему, яку часто ігнорують навіть у самих казино: шахрайство в покері.

Перед ним на сцену вийшла Марія Коннікова — авторка гучної The Biggest Bluff, у якій вона розповідає про своє навчання в покерній майстерності під керівництвом легенди Еріка Сайдела. Її наступна книга — про шахрайство.

На подив Коннікової, коли вона запитала аудиторію (яка складалася з фахівців із захисту казино) про занепокоєння щодо шахрайства в техаському холдемі, майже ніхто не підняв руку. Їхня увага була прикута до баккари, блекджеку, крепс. А от втрати самих гравців у покері їх не хвилюють.

Коннікова одразу зазначила: це велика помилка. Шахрайство в покер-румах — реальна загроза, і ці методи дуже легко перекочовують у інші ігри.

За її словами, на покерному столі можуть бути:

• позначені карти
• приховані камери, вмонтовані навіть у “розумні” окуляри,
• підкуплені дилери, яким достатньо просто підкинути карту трохи вище, щоб порушити цілісність гри

За кілька днів після виступу Коннікової Каплан звернувся до Гʼюстона Кертіса — експерта з шахрайства, колишнього профі та автора сайту kardsharp.com. Минулого року Кертіс вже викривав шахрайські дії з боку дилерів у одному з техаських казино.

На його думку, ситуація лише погіршується. Особливо в юрисдикціях, де покер перебуває в “сірій зоні”.

“У Техасі ти граєш на свій страх і ризик,” — каже Кертіс. “Там немає регуляції. Це справжній Дикий Захід.”

Інша проблема — власники казино, які часто закривають очі на шахрайство. За словами Кертіса:

“Той, хто тягне екшн — тягне і шахраїв. А казино хоче екшн. Вони користуються правовими лазівками, працюють напівлегально і беруть незаконний рейк.”

Як шахраї обманюють у покері

За словами Кертіса, шахраї використовують весь арсенал:

• “механіки карт”, які підтасовують роздачі,
• колоди з маніпуляцією, які підкидаються у гру,
• підкручені шафл-машини, які нібито перемішують карти, але насправді — ні.

“Іноді вистачає одного корумпованого співробітника чи просто неуважного персоналу,” — каже Кертіс. “Один дилер робив дуже поганий push-through shuffle — тобто замість рифлу, просто просував одну пачку через іншу й тягнув назад. Все — ідеальна колода для підтасовки.”

Чи можна себе захистити?

Конкретних порад небагато, але дещо є:

• Завжди можна попросити перетасувати колоду.
• Якщо щось виглядає підозріло — кличте флормена.

Щоправда, працює це не завжди. У приклад Кертіс приводить ситуацію в Legends — техаському казино, де, за словами Шона Діба, кількох дилерів звільнили за махінації з колодами, але:

“Їх не засудили, не розкрили імен — і вони можуть легко робити те саме в іншому казино.”

“Де тільки можна прокрутити шахрайство — його і прокрутять,” — підсумовує Кертіс.

Поки покер існує в напівлегальному статусі в деяких регіонах, а казино женуться за екшеном, захист гравця — повністю на його плечах. І хоча книги, як у Коннікової, допомагають підняти обізнаність, реальна безпека — це пильність і знання того, з ким і де ти граєш.

Майкл Каплан — журналіст із Нью-Йорка, автор п’яти книг (у тому числі «The Advantage Players») та матеріалів для Wired, GQ і New York Post. Його стаття про Келлі “Baccarat Machine” Сан та Філа Айві зараз у розробці як художній фільм.