Христина Голлінс: Ваш улюбленець — не покерист. Не беріть його з собою в казино

4 липня, під час ігрового дня Головної Події WSOP у Вегасі, поряд із картами, фішками й нервовим кліматом глибокої стадії турніру… знову з’явився пес. Так, у прямому сенсі — під столом сидів чийсь чотириногий «супорт». І це змусило Крістіну Голлінс, професійну гравчиню та любительку собак, сказати все, що давно накипіло.

«Я обожнюю собак. У мене їх троє. Але я не тягну їх за собою всюди. Це просто елементарна повага до інших», — пише Голлінс.

Останнім часом усе частіше за покерними столами з’являються так звані «собаки-помічники». Проблема в тому, що багато з них такими не є. І гравцям доводиться миритися з шерстю, алергіями, страхами та, пробачте, запахами — просто тому, що хтось вирішив, що йому так комфортніше.

У Вегасі бачили все. Навіть білок.

Голлінс розповідає: в покерних залах Лас-Вегаса бачила не лише собак, а й котів, і навіть білок. Усі вони мали щось спільне — не мали що робити під столом.

Відповідно до чинних правил, якщо ви сідаєте за стіл і бачите поруч собаку — маєте право перейти за інший, але лише до того, як зіграєте першу роздачу. Це зроблено для запобігання зловживанням із «переходами» між столами. Проте на практиці працює погано: часто гравець помічає тварину не одразу, а тільки коли щось раптом чіпає його ногу. І тоді вже — вибач, граєш далі.

Алергія? Проблеми зі страхом перед собаками? Ніхто не зважає.

Казино уникають теми — бояться юридичних наслідків. Але, як вважає Голлінс, просто не ставлять правильного запитання.

«Справжнє питання: Яку саме послугу виконує ваша собака?» — нагадує вона.

Запитати про хворобу — не можна. А от про функцію тварини — можна й потрібно. Наприклад: реагування на анафілактичний шок, приносити ліки, допомога при втраті свідомості тощо. Це — легітимно.

Але якщо ви просто тягнете свого голдендудла в зал, бо вам з ним спокійніше — це вже інша історія. Такий «сервіс» не підходить.

«Якщо ваша собака не виконує реальну життєво важливу функцію — їй не місце за столом», — підсумовує Голлінс.

Усі ми любимо тварин. Але любов до тварин не має переважати над комфортом, безпекою та правами інших гравців.

Покерний стіл — це місце, де вирішуються великі гроші, великі емоції й великі рішення. А не територія вигулу домашніх улюбленців.

Мораль проста: любиш свого пса — залиш його вдома. Він не покерист.