Джонатан Літтл: невміння сфолдити тузів

Глибоко в турнірі з бай-іном $1 500, блайнди були 6 000/12 000. Всі сфолдили до хайджека — загалом прямолінійного рекреаційного гравця — який зробив рейз до 28 000 зі стека в 800 000. Я сидів із 900 000 на катофі і подивився на прекрасних A♠ A♣.

Хоч я майже завжди трибечу з тузами у такій ситуації, баттон та смол блайнд були досить агресивними. Вони чітко дали зрозуміти, що або виграють турнір, або вилетять, намагаючись. Через їхню маніакальну гру кол ставав виправданим варіантом. Якщо хтось із них зробив би трибет, я б, швидше за все, просто заколив, даючи їм шанс здути стек блефом на постфлопі.

Я заколив, і те саме зробили смол і біг блайнд. Не найкращий сценарій!

Флоп прийшов K♠ 6♦ 5♦. Блайнди прочекали, і хайджек поставив 75 000 у банк 128 000.

І колити, і рейзити тут має сенс. Кол зберігає мій діапазон широким і дозволяє всім суперникам залишитися в роздачі з їхніми маргінальними готовими руками та напівблефами. Рейз змушує викинути слабкі напівблефи, а також деякі маргінальні готові руки, які мають невеликі шанси на посилення.

Хоча рейз до приблизно 175 000 міг би бути найкращим рішенням, кол дозволяє уникнути рідкісної ситуації, коли один із блайндів рейзить, а хайджек продовжує (у такому випадку я б зробив дисциплінований фолд).

Я заколив, і блайнди сфолдили. Терн прийшов 2♥, і мій опонент поставив 225 000 у банк 275 000.

Як і на флопі, тут можливі обидва варіанти — і рейз, і кол. Основна проблема рейзу — це те, що він може змусити опонента сфолдити топ-пару. Основна проблема колу — це те, що він дозволяє опоненту побачити рівер із дро (якщо вони є в його діапазоні).

Загалом я схиляюся до колу, коли граю проти гравця, який може подумати, що його K-Q чи K-J досі краща рука, якщо я просто колю, але який сфолдить на рейз (що іноді трапляється на пізніх стадіях турніру).

Я заколив. Рівер вийшов 9♠. Мій опонент оголосив олл-ін на 472 000 у банк 728 000.

На цьому етапі я не був упевнений, чи буде мій опонент пушити з K-Q і K-J, а також чи буде він блефувати із зірваними флеш-дро. Можливо, це просто тайтовий, прямолінійний гравець, який ставить тільки з K-K, 6-6, 5-5 і A-K на велью. Якщо це так, то в нього є дев’ять комбінацій сетів і шість комбінацій A-K, що дозволяє мені колити завдяки пот-оддсам.

У мене найкраща рука 6/15 = 40% часу, але мені потрібно вигравати лише 472/(472+472+728) = 28% випадків (без урахування турнірних виплат), щоб кол був прибутковим.

Однак якщо він не пушить із A-K, тоді у мене легкий фолд. Якщо ж у нього є хоч якісь блефи (наприклад, зірвані флеш-дро), тоді мій кол стає обов’язковим. Однак у його діапазоні також можуть бути комбінації 8-7 одномастевих, що додає ще кілька сильних рук.

Це складна ситуація, але мій рід на той момент підказував, що мій суперник не буде достатньо блефувати й не буде переоцінювати топ-пару. Тож я мав фолдити. Натомість хороші пот-оддси та те, що моя рука була дуже недооцінена в очах опонента, змусили мене колити.

Я заколив і програв K♦ K♠, тобто топ-сету.

Хоч я був приречений подвоїти опонента незалежно від способу розіграшу цієї руки, саме таке розігрування дало мені шанс на епічний фолд — але я не скористався цією можливістю. Досить прикро!