Дослідження пов’язують лікування опіоїдної залежності із розвитком ігроманії

Клінічні випробування в Китаї, спрямовані на лікування опіоїдної залежності, ймовірно, спровокували у піддослідних неконтрольовані сексуальні потяги та компульсивну ігроманію. У межах дослідження пацієнти проходили процедуру глибокої стимуляції мозку (DBS) для зменшення тяги до наркотичних речовин.

Китай раніше, у 2019 році, вже проводив випробування щодо метамфетамінової залежності. Компанія SceneRay здійснювала тестування методу на пацієнтах з опіоїдною залежністю протягом 2021–2022 років. Розслідування видання The Beijing News виявило, що майже 20% учасників зіткнулися з побічними ефектами, які вони охарактеризували як некеровані.

Під час дослідження 60 пацієнтам вживили електроди в прилегле ядро мозку. Ця ділянка мозку є центральною частиною системи винагороди, яка відповідає за мотивацію, задоволення та викид дофаміну. Вона вважається нейронним інтерфейсом між мотивацією та дією, відіграючи ключову роль у процесах споживання їжі, сексуальному потягу, реакції на стрес та отриманні задоволення від наркотиків.

Електроди були з’єднані з генератором імпульсів, імплантованим у грудну клітку пацієнтів. Електрична стимуляція мала на меті зменшити наркозалежність шляхом впливу на прилегле ядро електричними імпульсами. Теорія полягала у прямому стимулюванні цієї частини мозку, щоб пацієнти більше не відчували потреби у штучному стимулюванні через наркотики.

Результати виявилися неоднозначними. Один із пацієнтів, який страждав на героїнову залежність понад десять років, під час випробувань набув нових патологічних звичок. Він почав компульсивно грати в азартні ігри та програв близько 28 000 доларів протягом року, після чого знову повернувся до вживання наркотиків.

Інші учасники демонстрували різні реакції на електричні стимули:

• тривожність та маніакальні стани;
• уповільнення швидкості реакції;
• інтенсивні сексуальні потяги, включаючи порнозалежність.

В одному випадку чоловік вчинив сексуальне правопорушення, звинувативши в цьому імплант. Суд відхилив його позов через відсутність медичних доказів причинно-наслідкового зв’язку.

Кілька випадків, коли пацієнти демонстрували підвищене бажання шукати нові джерела дофаміну, вказують на те, що імплант міг надмірно стимулювати прилегле ядро в цілому, замість вибіркового блокування конкретної залежності. Пристрій також створив вищий базовий рівень стимуляції, який пацієнти не могли підтримувати самостійно. Згаданий чоловік, який програв 28 000 доларів, просив вимкнути апарат, проте після відключення відчув різке погіршення стану, описавши це як “пустоту”, і благав лікарів знову ввімкнути стимуляцію.

Хоча частина пацієнтів досягла успіху у подоланні залежності, значна кількість негативних випадків свідчить про високі ризики при втручанні в хімічні процеси мозку.

Штучні методи корекції, такі як електричний струм, імовірно, є лише частиною боротьби із залежністю. Дослідження 1970-х років продемонстрували, що природні чинники, такі як соціальні зв’язки та здорове середовище, є потужними засобами проти залежності. Наприклад, перший пацієнт, який отримав DBS-імплант у Китаї у 2019 році, на ім’я Ян, зазначав, що саме негативний вплив оточення був головним фактором його рецидивів. Після встановлення імпланта та покращення умов життя його залежність зникла.