PlayCity оприлюднило результати дослідження впливу азартних ігор на суспільство

Міністерство цифрової трансформації України представило результати першого етапу масштабного дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Проєкт реалізує Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу. Його мета — отримати об’єктивні дані про поширеність азартних ігор, пов’язані ризики та ефективність механізмів захисту гравців.

Перший етап охопив загальнонаціональне опитування щодо ставлення українців до азартних ігор, досвіду участі в них, оцінки їхнього впливу на суспільство та очікувань від державної політики.

• 84% українців не вважають себе азартними людьми.
• Кожен третій респондент повідомив, що не знає жодної людини, яка грає в азартні ігри.
• 75% опитаних назвали азартні ігри серйозним викликом для країни.
• Протягом останнього року в азартні ігри грали 5% респондентів.
• Протягом останнього місяця азартні ігри відвідували 2% опитаних.

Основною мотивацією до гри українці назвали:

• 70% — бажання виграти гроші;
• 41% — емоції та азарт;
• близько 17% — бажання розважитися, відволіктися від проблем, а також вплив реклами чи оточення.

Серед тих, хто мав досвід гри:

• 83% вже припинили брати участь в азартних іграх;
• 65% назвали основною причиною втрату інтересу;
• 23% припинили грати через надмірні витрати або нестачу коштів;
• 10% — через побоювання розвитку ігрової залежності;
• 83% заявили, що не стикалися з негативними наслідками азартних ігор;
• 93% не позичали знайомим гроші для гри протягом останнього року.

Дослідження також показало, що найбільш обізнаними щодо інструментів відповідальної гри є люди, які вже мають досвід участі в азартних іграх. цензованими операторами обов’язків із моніторингу поведінки гравців та своєчасного реагування на ризики.

Щодо державного регулювання азартних ігор:

• майже половина опитаних вважає обмеження реклами азартних ігор одним із головних пріоритетів державної політики;
• 4% зазначили, що реклама впливає на їхнє особисте рішення грати;
• 74% підтримують посилення заходів із захисту людей від ігрової залежності;
• 67% виступають за жорсткіше державне регулювання ринку.

Окрему увагу автори дослідження приділили групам підвищеного ризику. Результати не підтвердили припущення про вищу залученість внутрішньо переміщених осіб до азартних ігор порівняно із середнім показником по країні. Водночас підвищені ризики були зафіксовані серед молоді та військових.

У першому етапі дослідження взяли участь 3 164 респонденти віком від 18 років, зокрема 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб і 404 військових. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання, а заявлена похибка не перевищує 2%.