Покерна стратегія з Джонатаном Літтлом: пас з тузами

Покерний професіонал і тренер Джонатан Літтл ділиться цікавою роздачею і своїми роздумами по грі.

---

У покерному турнірі з бай-іном $1,500 мені здали A♠A♣ на першій позиції. За блайндів 200-400 і великого анте 400 я зробив рейз до 1,200 зі свого стека 40,000. Сильний гравець на середній позиції заколив зі стеком 32,000, так само вчинили малий і великий блайнди. Обидва гравці на блайндах були цілком адекватними суперниками та мали по 40,000 фішок.

Флоп

На флоп вийшли K♥8♥2♦. Обидва блайнди прочекали, і я поставив 3,000 у пот 5,200.

Хоча з точки зору GTO (оптимальної теорії гри) в мультивей-потах зазвичай краще використовувати менший розмір ставки, я часто ставлю більше проти гравців, яких не вважаю світового рівня, тому що більшість із них колять приблизно з тим самим діапазоном незалежно від розміру моєї ставки.

Лише сильний гравець із середньої позиції заколив.

Його діапазон, імовірно, досить широкий і включає будь-яку пару (окрім кишенькових пар слабших за середню пару на дошці), а також усі флеш-дро. Я можу майже виключити K-K, 8-8 і 2-2, оскільки багато гравців зробили б рейз на флопі з такими руками. K-8, K-2 і 8-2 також малоймовірні, тому що такі руки зазвичай не колять мій початковий префлоп-рейз. Це наштовхнуло мене на думку, що я або попереду руки, яка вже готова, але слабша за мою, або граю проти флеш-дро.

Терн

На терні прийшла 3♠.

Оскільки ця карта вкрай рідко могла покращити суперника до руки сильнішої за мої тузи, а також я вважав, що він легко продовжить колити з більшістю пар і флеш-дро, я поставив 5,200 у пот 11,200. Суперник заколив.

Рівер

На рівер прийшла 6♥, закривши очевидне флеш-дро.

Хоча готові руки суперника навряд чи покращилися на рівері, флеш-дро тепер обігрували мене. Якби я вважав, що суперник належить до типу гравців, які заколять невелику ставку з топ-парою або середньою парою навіть після виходу очевидно небезпечної карти, мені слід було б поставити близько 8,000 у пот 21,600. Оскільки я вважав суперника сильним гравцем і не очікував, що він оплатить таку ставку зі слабшою рукою, я вирішив прочекати.

Після недовгих роздумів суперник оголосив олл-ін на 22,300 у пот 21,600.

Це було зовсім не те, чого я хотів побачити. У цей момент мені потрібно було визначити діапазон олл-іну суперника на рівері та зрозуміти, як проти нього виглядає моя A-A. Для цього необхідно було також оцінити, з якими руками він би прочекав.

Більшість гравців не підуть в олл-ін із топ-парою в такій ситуації, віддаючи перевагу чеку та виграшу на шоудауні в більшості випадків. Багато хто також не стане перетворювати на блеф такі руки, як 9-9 або 8-7, хоча деякі дуже сильні гравці можуть це зробити, оскільки ці комбінації тепер знаходяться в нижній частині їхнього діапазону.

Зверніть увагу, що в діапазоні суперника залишається дуже мало інших рук, які могли б використовуватися як блеф, оскільки я майже не очікую, що він дійде до ріверу з непарною рукою, яка не покращилася до флеша.

Результат

З огляду на все це я вирішив викинути карти у відповідь на олл-ін суперника. Звичайно, він міг виконати складний блеф із топ-парою або середньою парою, але я вважаю, що в більшості випадків моя рука сильно позаду.

Дуже важливо постійно оцінювати діапазон суперника та розуміти, як проти нього стоїть ваша рука. У цій ситуації, на мою думку, пас є єдиним логічним рішенням. Водночас необхідно правильно формувати свій діапазон чеків на рівері, щоб мати можливість колити олл-іни без ризику експлуатації. Якщо ви щоразу викидаєте карти після чеку та олл-іну у відповідь, уважні суперники швидко почнуть цим користуватися.