Покерна стратегія з Джонатаном Літтлом: ризик на всі фішки з десятками у турнірі за $10,000

У нещодавньому турнірі з бай-іном $10,000 склалася цікава ситуація. За столом був надмірно лузовий гравець, який зайшов лімпом з хайджека. Хороший лузово-агресивний гравець ізолював його рейзом до 3.25 великих блайндів з катоффа. Ще один сильний LAG поставив 3-бет до 12.5 ВБ з малого блайнда. У всіх цих гравців на початку роздачі було близько 150 ВБ у стеках.

Я подивився на свої карти на великому блайнді і побачив 10-10. Маючи стек у 60 великих блайндів, я мав кілька варіантів розвитку подій.

Варіанти дій

Пас — це, безперечно, найбільш розсудливий варіант, але й найслабший. Враховуючи, що всі мої опоненти грають лузово і агресивно, майже неможливо, щоб жодна з моїх альтернативних опцій не принесла хоч якогось профіту. Якби 3-бетор був особливо тайтовим гравцем (нітом), фолд виглядав би набагато розумнішим.

Колд-кол може мати певний сенс, оскільки я буду в позиції на постфлопі проти 3-бетора. Однак це може спровокувати “каскад колів” від інших учасників, що зазвичай для мене не дуже добре, бо я зможу реалізувати своє еквіті лише тоді, коли зловлю сет на флопі.

Варто зауважити, що “чистий” сет-майнінг тут не є прибутковим, оскільки я не отримую необхідних імплайд-оддсів 10:1. Крім того, кол дозволяє 3-бетору реалізувати еквіті його маргінальних рук та блефів, які він би викинув на 4-бет. Загалом, колд-колити 3-бети зі стеком менше 100 ВБ — це, як правило, погана гра.

4-бет не в олл-ін (наприклад, до 22.5 ВБ) з планом фолдити на пуш — це погана лінія, тому що я отримаю чудові шанси банку на кол. Якщо опонент, який запушить, хоч іноді покаже А-К (або будь-який блеф), то фолд стане катастрофою.

Олл-ін. Головний недолік цього муву — ситуації, коли хтось має діапазон від A-A до J-J. Мене заколять у 100% випадків, і я буду далеко позаду. Проте, якщо моя оцінка стратегій опонентів вірна, це траплятиметься не надто часто.

Початковий рейзер, ймовірно, відкривається ширше свого стандартного діапазону, щоб залишитися в хедз-апі в позиції проти слабкого лімпера. 3-бетор може три-бетити ширше, ніж зазвичай, оскільки він очікує, що рейзер також відкривається широко.

Якщо діапазон 3-бетора містить близько 65% “блефів”, які він викине на мій пуш, то олл-ін принесе близько 3 ВБ прибутку, що є значним профітом. Навіть якщо він 3-бетить більш тайтово, пуш виводить нас приблизно в нуль. Єдиний випадок, коли пуш є мінусовим — це коли один з трьох гравців має виключно тайтовий діапазон, з яким він колить більшість часу, але це не наш випадок.

Рішення

Зваживши всі свої дещо маргінальні опції, я вирішив піти в олл-ін. 3-бетор миттєво заколив з К-К, і я вилетів з турніру.

Озираючись назад, можливо, були певні дрібні деталі, які могли б схилити мене до фолду. Але, з іншого боку, можливо, я просто шукаю виправдання.

• Сайзинг рейзера. Він відкрився досить мало — лише 3.25 ВБ. Такий розмір дає мені на BB та лімперу хорошу ціну на кол, а це означає, що рейзер рідко забере банк на префлопі. Це може свідчити про те, що його діапазон сильніший, ніж я очікував.
• Сайзинг 3-бетора. Він зробив досить великий 3-бет — до 12.5 ВБ. Хоча цей розмір не є гігантським чи таким, що виходить за рамки, він може поляризувати його діапазон. Це означає, що у 3-бетора або преміум-рука, яка колить мій пуш завжди, або “сміття”, яке легко фолдить. Якщо діапазон 3-бетора зміщений у бік велью, бо він сприйняв попередній рейз у 3.25 ВБ як прояв сили, то мій олл-ін міг бути досить поганим рішенням.

Тим не менш, я задоволений своєю грою. Це високоризикований і високодисперсійний хід, але іноді саме це потрібно робити, щоб максимізувати еквіті. Просто іноді максимізація еквіті призводить до вильоту.