«Це соціальна гра, і забагато хто про це забуває»: інтерв’ю з Сарою О’Коннор
Сара О’Коннор (ні це не та, що з Термінатору 😉) – авторка книги Shuffle Up and Deal with It: Tales from Dealers Worldwide відкрила очі на той бік покеру, який часто залишається в тіні — роботу дилерів, їхні цінності, виклики, непрості повсякденні рішення та доленосні вибори. Пропонуємо вашій інтерв’ю PokerListings з Сарою.
– Привіт, Саро! Розкажи нашим читачам усе, що хочеш про себе: вік, освіту, кар’єру, досвід у покері тощо.
Сара: Мене звати Сара О’Коннор, і мені дуже заходять відсилки до фільму Термінатор! Мені 39, я працювала юристкою протягом чотирьох років, перш ніж залишити юриспруденцію і запустити артбізнес Sara O’Connor Fine Art.
Покером на рекреаційному рівні займаюся вже три роки. Особливо подобається обговорювати улюблену гру з людьми в Twitter/X.
Два роки тому я видала свою першу книжку A New Queen’s Guide to Poker — вона допомагає новачкам освоїти гру в казино впевнено. Кілька місяців тому вийшла друга — Shuffle Up and Deal With It: Tales from Dealers Worldwide — збірка історій, зібраних через інтерв’ю з дилерами з усього світу.
– Які стейки і середній бай-ін ти граєш? Як дійшла до них?
Сара: Граю кеш: $1/3, $2/3, $2/5, і $1/3/6. Також можу пограти $1/2 або просто для того, щоб відчути свою крутість.
У турнірах зазвичай бай-іни від $250 до $700. Починала з $1/2 і $1/3. Побудувала банкрол у $5000 — це спадок від бабусі — і тоді вирішила, що можна піднімати ставки.
Мрію спробувати $5/10, особливо після $2/5 зі страдлом. Але потрібно, щоб усе склалося з банкролом і таймінгом.
– Які опоненти для тебе найважчі або найнеприємніші за столом і чому?
Сара: Раніше мені здавалося, що я не тільтую. Але я зрозуміла, що тільтую, коли бачу грубість — особливо щодо дилерів чи новачків.
Це соціальна гра, і забагато хто про це забуває.
Також мене дратує сексизм — коли хтось переходить на особисте через мою зовнішність чи стать. Але це ще терпимо. А от коли хтось «наїжджає» на людей, які не можуть відповісти — наприклад, дилерів — це неприйнятно. Поважайте дилерів.
– Чому ти обрала саме покер серед усіх ігор?
Сара: Бо інші ігри — це просто азарт.
Я не граю в азартні ігри. Я грав в стратегію.
Покер — це унікальне поєднання боротьби, розваги і ментального виклику. Це про змагання, самопізнання і гордість.
– Поділись наймилішою історією, яка з тобою траплялася в покері.
Сара: Недавно гравець, який став моїм другом, уперше в житті сказав мені про реальний тел у кеш-грі! Це був таймінг-тел, який він спіймав двічі, коли я показувала натси на флопі.
В обмін я пообіцяла сказати йому його тел після сесії — бо не хотіла видавати його короткий стек іншим за столом. І так ми обмінялися телсами після гри — чиста, щира взаємодія, яка зробила нас обох кращими гравцями.
– А яка історія була найжахливішою?
Сара: Був випадок, коли гравець із сусіднього столу посилав мені повітряні поцілунки і шепотів «я тебе кохаю». Потім підійшов, поклав обидві руки мені на плечі і прошепотів, яка я красива.
Ніколи так не робіть, якщо ви не близькі друзі. Це жахливо.
– Як ти почала писати про покер?
Сара: Це почалося після невдалого інтерв’ю на позицію репортера WSOP. Я написала твіт про свій досвід, він злетів. Потім мені запропонували написати статтю про те, як ставляться до журналістів на WSOP — і з того часу я не зупиняюся.
– Що подобається і не подобається в написанні?
Сара: Книжки й статті — це зовсім різне. Книга — це самотній процес. Статті — динамічніші, коротші, а головне — дозволяють спілкуватися з цікавими людьми у світі покеру.
Найгіршого в писанні немає. Хіба що хотілося б більше фоловерів 🙂
– Найкорисніші покерні книжки
Сара: Дуже допомогли книжки АлексаФітцджеральда — завдяки ним підняла агресію в грі на новий рівень.
Але найбільше я вдячна книжці Ed Miller – The Course — вона допомогла перейти з $1/3 на $2/5 і зрозуміти, як структурно оформити A New Queen’s Guide to Poker.
Окремий уклін моїй редакторці Шані Шварц — вона підтримала мене від ідеї до публікації. До речі, саме вона допомогла усвідомити, що я пишу не одну, а три книжки. Win-win!
– Непокерні книжкові поради
Сара: Люблю смат (еротичну літературу), тому трохи соромлюсь радити, але сміливо рекомендую серію Flavors of the Month від Шани Шварц.
Моя улюблена дитяча книжка — The Phantom Tollbooth. Весела і химерна.
– Життя з біполярним розладом і вплив на гру
Сара: Це велике питання. Я завжди пильную, щоби не почати “горіти мозком” — тобто не злетіти в манію, коли важко заспокоїтись. Зазвичай це стається після пізніх проходів у турнірах або коли засиджуюсь в клубі після 2 ночі.
Я була на примусовій госпіталізації — і це було жахливо. Більше не хочу туди повертатись.
Нещодавно скоротила подорож, бо спала всього по 5 годин щоночі.
Цей стан не заважає навчанню покеру, але змушує бути дорослішою в плануванні гри. Наприклад, я не беру участі у триденних івентах, бо важко засинаю. Максимум — два дні, якщо зі сном усе норм.
– Улюблені покерні напрямки для подорожей
Сара: Мрію зіграти в Іспанії, коли поїду до батька в грудні.
З найкращих місць — Портленд, Орегон — атмосфера дружня і легка. Ще сподобався Talking Stick у Фініксі, Аризона.
Звісно, можу бути упередженою, бо працювала цього літа хостом у покер румі Venetian, але там крута команда і дуже комфортно.
А мій улюблений клуб — MGM National Harbor.

Цікаво було читати дякую!
Сара Конор? А де Джон Конор?)
Це вже цікаво бро сам зацікавився)
Мабуть бухає зі шварцем)
Мабуть що так бро та згадують старі добрі часи)
И Конор Макгрегор не известно где… 😃
😅
Цікава стаття та бажаю успіху в грі в Іспанії!
Много, мягко говоря, спорных утверждений.
дякую за інтерв’ю
Аня интервью брала…? 🤓