Режисер Джон Осбек розповів про свій новий покерний фільм «До сукна»

Down to the Felt — новий фільм, який уже доступний на AppleTV та інших стрімінгових платформах, і який можна впевнено зарахувати до невеликої бібліотеки покерних стрічок. Щоб заглибитися у деталі створення, PokerScout взяли ексклюзивне інтерв’ю з режисером Джоном Осбеком.

Яка була мета фільму Down to the Felt? Яке кіно ви хотіли зняти?

«Коли ми почали писати цей фільм — ми, тобто я і ще двоє авторів: Діно Тріподіс і Ральф Скотт — ще були часи пандемії, кінець 2021 року. Як режисер, я тоді не мав чим зайнятись. Тож одна з речей, яку ми могли робити — це писати. Ми подумали: “Давайте вигадаємо щось унікальне для нас трьох, щоб використати власні сильні сторони, знання”.

Мушу сказати, що Діно Тріподіс повністю приніс у сценарій покерну складову. Ми не планували знімати саме покерний фільм, хоча всі троє граємо. Чесно кажучи, з нас трьох я — найгірший гравець і маю найменший досвід.

Але нам дуже подобалося використовувати покер як метафору того, через що проходить головний герой Пол. Ми хотіли, щоб це був просто антураж для веселого екшн-трилера з елементами чорної комедії. Спочатку метою було створити фільм, який буде просто цікаво дивитись. Але ми всі любимо покер, тож усе природно склалося.»

Який у вас досвід у покері? Ви самі граєте?

«Зазвичай — просто для розваги, кеш-ігри. Грав у кількох приватних турнірах, але знову ж таки — я тільки вчуся. Постійно вчуся. І, чесно кажучи, постійно звірявся з Діно щодо покерних сцен.»

Ви консультувались з покеристами під час написання?

«Ну, Діно має добрий досвід. Він вигравав місцеві турніри і проходив ранні кваліфікації на World Series of Poker. До речі, саме під час написання фільму він знову кваліфікувався. Декілька акторів ніколи раніше не грали. Тож перед зйомками ми зібралися в місцевому італійському клубі в Коламбусі на цілий день і просто грали в покер. Ми познайомили їх з термінами, пояснили гру. І, думаю, вони непогано впорались із завданням виглядати гравцями.

Ми хотіли, щоб усе було з нюансами. Ще одна наша мета була — одразу занурити глядача в історію. Ми не хотіли, щоб він надто багато думав чи розкладав усе по поличках.»

Чому саме Коламбус став місцем дії?

«Ми всі з Коламбуса. Я тут з трьох років. Жив і в інших місцях, але вся моя робота — звідси. Хотіли привернути увагу до Коламбуса як до міста незалежного кіновиробництва. У нас дуже талановиті технічні працівники — всі вони з Коламбуса. Єдині, кого ми запросили ззовні — це п’ятеро акторів у головних ролях. Усе інше — місцеве. Хотіли поставити наше місто на мапу.»

Ви казали, що покер тут використовується як метафора. Поясніть це.

«Починається все з назви. Down to the Felt — багато хто питав, чи це про більярд. Гарна спроба, але ні. Весело було пояснювати. Це означає, що ти запушив усі фішки, і в тебе під рукою залишилося лише сукно. І це повністю відображає стан Пола — це метафора. Це була робоча назва довгий час, але ми вирішили залишити її.

Особистість Пола веде фільм. Це не лише про карти, це про гру проти гравця. Вся його філософія — бути all-in. Саме тому він втягується в цей надмірно стилізований, шаленуватий план.

Але знову ж таки — ми не хотіли зробити покерний фільм у стилі Шулерів.»

Які фільми вплинули на Down to the Felt?

«Шулери, безумовно, мав найбільший вплив. Як режисеру, мені подобається тон того фільму, і саме такий настрій я хотів у нас. Гра Молі також дуже вплинув на стиль самих ігрових сцен. Ще був один фільм із Джейком Джонсоном — не згадаю назву — про гравця, який втрачає сумку з грошима. (Примітка редактора: йдеться про фільм 2017 року Win It All)

Коли ми спілкувались із потенційними інвесторами, ми завжди використовували Шулерів як головне порівняння.»

Яку роль у моральній структурі фільму відіграє кілер?

«Точно підмітили. Тільки наприкінці Пол починає думати, до чого все йде. Але нам здалося цікавим зробити найманого вбивцю моральним компасом. Було дійсно цікаво взяти архетип кілера і надати йому глибини. Глядачі на фестивалях розділились у думках, з ким вони себе більше ототожнюють.»

(Увага: далі спойлери!)

---

Чи ви навмисно зробили фінал таким раптовим?

«Ми завжди хотіли мати фінал, після якого глядач каже: “Що це, чорт забирай, було?”. Довго сперечались — показувати одразу, хто така Еріка, чи залишити сюрпризом для Пола? Провели маленький тестовий перегляд і вирішили — у покерних термінах — показати карти і дати глядачам знати раніше. Так виникла напруга — глядач знає, чого не знає Пол.»

Цікаво, як Пол думав, що він контролює гру, але Еріка мала туз у рукаві.

«Так, ви це підмітили правильно. Пол вважає, що тримає ситуацію під контролем, а насправді двоє інших знають більше за нього.

Ми навіть зняли більше сцен із покером. Був цілий південь зйомок з красивими кадрами — покерні руки, як викладаються карти, дуже круті візуали. Але під час монтажу довелось вирізати — треба було швидше переходити до головної угоди фільму. Сцена трохи затягувалась.»

Down to the Felt — це не класичний покерний фільм. Це історія про ставки, ризик, невідомість і про те, як іноді доводиться ставти все ва-банк, навіть якщо під руками — лише сукно.