Порада від Майка Каро: блефуєш — не рухайся

Майк Каро вкотре нагадує: ваші опоненти мають вбудований рефлекс — колити. Вони приходять у гру не для того, щоб фолдити. Вони жадають екшену, хочуть бачити флоп, терн, рівер і ловити комбінації. А ще частіше — просто шукають привід заколити.

І якщо ви в цей момент блефуєте — будь-яка ваша активна дія (жест, рух, слово) може бути цим самим приводом. І опонент натисне на кнопку кол.

А як із сильною рукою?

Цю саму тенденцію можна використати у зворотному напрямку. Якщо ви справді сильні — дайте їм привід подумати, що ви нервуєте або намагаєтесь їх переконати — говірливість, рухи, легке хвилювання. Все це може розпалити їхню жагу до екшену і підштовхнути до колу.

Але якщо ви блефуєте…

Будь-яка ваша активність — це мінус. Якщо ви щось робите — ви виглядаєте підозріло. Якщо ви занадто активні — вони можуть «відчути» блеф. І тоді — кол.

Більшість гравців інстинктивно це розуміє. Тож після блефу вони застигають, ніби кам’яні. Вони намагаються не викликати підозру, не спровокувати «змію», яки може вкусити при найменшому русі.

Але цікаво, що саме ця раптова нерухомість часто і є телсом, який видає блеф. Це парадокс: не рухаючись — ви захищаєтесь, але водночас — ви сигналізуєте про небезпеку.

Каро радить: блефуючи, не будьте помітні. Але не перебільшуйте з замороженням. Ви повинні бути природно непомітними, не привертати увагу, не бути надто жорсткими в поведінці. Легке, непоказне «нічого» — найкраща поза для блефу.