«13 років я був у бігах» — Фонг Нгуєн про те, як покер врятував йому життя

Любов Фонг “Турбо” Нгуєна до покеру можна порівняти лише з його жагучим ставленням до життя. Чи то за столом, чи в бізнес-розмові, чи на полі для гольфу — Турбо випромінює позитив і володіє таким магнетизмом, що його просто неможливо не помітити.

Цього літа Нгуєн оформив найбільший результат у своїй кар’єрі, вигравши $186,000 у 10K Wynn High Roller Senior Event. PokerOrg поспілкувався з ним невдовзі після його повернення з відпустки, яку він взяв після марафону WSOP.

Дякуємо, що знайшов час для інтерв’ю, Турбо.

Це вперше мене бере інтерв’ю білий хлопець, який не коп. Поки все йде нормально (сміється).

Тоді змушений запитати… Коли востаннє коп брав у тебе інтерв’ю?

У минулому житті. До того, як я став Турбо. Це було зовсім інше життя.

Поговорімо про твоє сьогоднішнє життя і покер.

Я не хочу говорити про технічний, чорт забирай, покер, розбирати якісь стандартні руки. Це мій час, щоб говорити. Це мій час розповісти свою історію. Я про позитив, довголіття та розвиток.

До перемоги у Wynn High Roller Senior я навіть не підозрював, що у тебе понад $2,500,000 у кар’єрних призових.

Так, чоловіче. Увесь цей профіт у Hendon Mob — це грінд. Перемога в Senior Event — це мій найбільший кеш в історії. У мене багато потраплянь у призи. Я гріндив. І гріндив не просто так — мені треба було грати в покер, щоб не потрапити в біду. Покер буквально врятував мені життя.

Що ти робив до того, як знайшов покер?

Ну, не вдаючись у подробиці — я робив речі, якими не пишаюсь. Але саме вони зробили мене тим, ким я є зараз, правда ж?

Розкажи про свій початок.

Я приїхав до Америки у п’ять років. По воді, з дядьком. Мені зараз 50. Все, що мені довелося пройти, щоб сюди дістатися — я цим пишаюсь. Я б нічого не змінив. Тому що якби я змінив хоч щось — усе інше теж би змінилося. Треба приймати і хороше, і погане. Або — погане разом із хорошим.

Ти виріс у Каліфорнії. Що можеш розповісти про той період?

Коли я був дитиною — вся моя родина була дегенератами-гемблерами. Мій батько — такий, дід — теж. Вони тільки й знали, що грати, бігати за бабами і бухати. Вони були неосвічені. Коли я став старшим, це було все, що я знав. І сам став дегенератом-гемблером.

«Це було моє дно»

Як ти переламав ситуацію і змінив життя?

Мені довелося вчитись на власних помилках. Люди думають, що гемблінг — це гламур, кайф. Але якщо ти дегенерат і ставиш останній долар — це хвороба. Це погано.

Це привело тебе до проблем із законом?

Так. Це життя багато в чому винне в тому, що я пішов кривою дорогою.

Які найжорсткіші уроки ти виніс із того періоду?

Найважче було тоді, коли мені світило 15 років. Мати моєї дитини пішла, дитина залишилася з нею, потім усі зникли. Це було моє дно. Якщо коротко — я був у бігах 13 років. Але тут починається найцікавіше, бо це історія спокути.

Мене спіймали 7 липня 2007 року. Що тобі це каже?

Поясни.

Це було 7/7/2007. Що таке 777 для гемблера? А я в кайданках. Переді мною — 15 років тюрми. Я опустив голову — усе життя розвалене. Я в дупі. Але я знав — треба відповідати за вчинки. І знаєш що? Після всього я взяв відповідальність за своє життя. Це 777 стало моїм джекпотом.

Цей день усе змінив?

Так. Я вийшов. Вивчив покер. Мені довелося знову здобувати повагу. Було складно, але саме це дало мені сенс.

Як ти зустрів свою дружину? Ви з родиною постите дуже позитивний контент в Instagram.

Одного дня моя майбутня дружина Лінда зайшла в казино. Перше, що я подумав — я маю її захистити. Вона не з цього світу. Цей світ казино — це притон для таких, як я. Але я набрався сміливості і заговорив до неї. Не знаю, як у мене це вийшло.

Що ти її запитав?

Одне з перших питань: «Які у тебе шанси зустрічатися з покеристом?» Вона відповіла: «У тебе нуль шансів». І це дало мені мету. Змінило моє життя.

Ти тоді вже грав турніри?

Так. Я став турнірним гріндером. Гріндив на $40, $60, $100, сателіти — бо не міг дозволити прямий бай-ін.

Ти навчався? Читав теорію?

Ні. Я вчився на досвіді. За столом я знаю, як читати людей. Я знаю, як грати проти людей. Не можу дати технічне пояснення, як інші, але я виграю банки. Виграю турніри. Просто знаю, як це робиться.

Що порадиш молодим гравцям?

Я навчився на граблях: якщо ти не контролюєш емоції — ти не контролюєш себе. А без цього в покері нічого не досягнеш. Покер — це гра терпіння. Як життя. Треба приймати раціональні рішення. Залишатися спокійним, холодним і зібраним. Усі топ-гравці це вміють.

Люди забувають, коли самі виграють в кулері. Але завжди пам’ятають, коли їх переїжджають. Треба або стряхнути з себе це і грати наступну роздачу максимально добре, або сидіти і нити. Вибір за тобою.

Ще якісь поради?

Треба змінювати шкідливі звички. У мене були лики. Я був дегенератом. Отримаю виплату — і одразу в баккара. Так я навчився.

Банкрол-менеджмент — це все. Уникай ям. Тримайся гри. Не грай занадто високо. Це банальні речі, але вони — правда. Ті, хто дотримується дисципліни — виграють. А ті, хто не може, — шукають бекера.